Музей історії бібліотеки – особливе культурно-комунікаційне середовище, створене за результатами спеціалізованої культурно-просвітницької діяльності (іноді – у форматі окремого підрозділу), що здійснює культурно-освітні, науково-дослідні функції, які полягають у відшукуванні, вивченні, збереженні, експонуванні та популяризації документів у візуальній, письмовій та інших формах про розвиток та особливості функціонування конкретної бібліотеки. В окремих випадках такий музей охоплює й історію бібліотечної справи регіону (області, міста, району).

Як різновид культурно-просвітницької діяльності бібліотеки музей її історії є інтелектуальним та інформаційним осередком, що існує у формі сукупності експонатів, в яких інформація про історичний розвиток бібліотеки та бібліотечної справи подається наочними засобами.

М. і. б. належить до різновиду музеїв історико-краєзнавчого профілю, проте за предметно-тематичною ознакою діяльності тяжіє до музеїв книги. В основі М. і. б. – певна кількість зібраних атрибутованих і упорядкованих музейних предметів (колекцій), історико-культурна цінність яких дозволяють організувати їх публічне демонстрування у формі науково розробленої та документованої експозиції, а також наявність відповідно обладнаного приміщення чи його окремої зони.

М. і. б. може функціонувати як самостійний підрозділ (переважно у великій бібліотеці), як постійна історико-краєзнавча експозиція – на абонементі, в читальній залі, вестибюлі (фойє), або ж у форматі цифрового ресурсу: електронної версії реальних музейних предметів чи окремого віртуального бібліотечного музею. Організація М. і. б. можлива за умови налагодженої пошукової діяльності книгозбірні.

Мета створення М. і. б. – активізувати вивчення і популяризацію закладу як складової культурної спадщини, висвітлити роль і значення бібліотеки в суспільному і культурному житті, збереження пам’яті про організаторів бібліотечної справи, провідних бібліотекарів та їхнього доробку, а також благодійників, що допомагали розвитку книгозбірні.

Перші спроби створення вітчизняних М. і. б. були зроблені на початку 20 ст. Л. Хавкіною, яка під час перебування у США проаналізувала та запозичила досвід організації місцевих бібліотечних музеїв. У доповіді на Третьому з’їзді російських діячів з технічної та професійної освіти (1904) вона звернула увагу на те, що при кожній бібліотечній школі у США існує музей бібліотечної справи, в колекціях якого зберігаються бланки, картки, щоденники, статистичні таблиці, зразки каталогів, моделі меблів, малюнки інтер’єру тощо. Подібний М. і. б. Л. Хавкіна створила в 1913 р. при Московському міському народному університеті імені А. Л. Шанявського, де були організовані перші  в Російській імперії бібліотечні курси. Проте існує думка, що перший такий музей (чи його прообраз) вона започаткувала у Харківській громадській бібліотеці (ХГБ, нині – Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, ХДНБ ім. В. Г. Короленка) при кабінеті бібліотекознавства (заснований у 1903 р., для читачів діяв з грудня 1904 р.: з 2011 р. носить ім’я своєї засновниці), де зберігалася систематизована у 90 папках колекція наочних посібників з бібліотечної справи, яку ретельно підібрали працівники ХГБ. Саме ця колекція (або її частина) була запозичена для тимчасового використання на бібліотечних курсах університетом ім. А. Л. Шанявського (ймовірно, вона не була повернута в ХГБ). Московський музей історії бібліотечної справи, що базувався на матеріалах з Харкова, діяв у 1913–1928 рр., зокрема, з 1924 р. – у Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека). У його експозиції налічувалося понад 1,5 тис. фотографій, близько 500 діапозитивів, 200 бібліотечних плакатів та багато інших документів. Надалі діяльність музею занепала (як і наукові студії з історії бібліотечної справи) і в середині 1930-х рр. він припинив своє існування.

Новий сплеск інтересу до М. і. б. спостерігався у 1970–1980-х рр., коли в публікації К. Мавричевої (1971) було обґрунтовано потребу у створенні таких музеїв. 2 жовтня 1985 р. у Державній республіканській бібліотеці УРСР ім. КПРС (нині – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого) в окремому її приміщенні зі спеціально спроектованими дизайнерськими меблями і стендами було відкрито М. і. б., який вважають першим на теренах СРСР. У музеї деякий час проводилися заняття школи молодого бібліотекаря. Наступного року аналогічний музей було створено у Державній бібліотеці СРСР ім. В. І. Леніна.

Часто відкриття М. і. б. приурочують до заходів на відзначення ювілейних дат бібліотек, що супроводжуються історичними дослідженнями. Так, під час підготовки до 150-річчя Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія були віднайдені цінні історичні документи, що збагатили не тільки історію обласної наукової бібліотеки, а й багатьох інших бібліотек краю. З метою надання цій роботі цілеспрямованого характеру, необхідністю упорядкувати знайдені документи та відзначення ювілею закладу у 1990 р. в Дніпропетровській ОУНБ створено Музей історії бібліотеки і бібліотечної справи області.

У 1999 р., на відзначення 65-річчя бібліотеки Харківського національного автодорожнього університету, відкрито Музей книги і історії бібліотеки на базі попередньо зібраних 5 тис. документів. У 2003 р. в музеї нараховувалося понад 8 тис. рідкісних та цінних видань, у тому числі 12 колекційних книжкових зібрань (з особистих бібліотек учених), приблизно 1,5 тис. музейних експонатів, з яких майже тисяча – фотодокументи.

У 2011 р. в Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка з нагоди її 125-річчя відкрито музейну експозицію «Харківська громадська бібліотека: перше 30-річчя, 1886–1916 роки». Раніше (2009), у структурі ХДНБ створено сектор історії бібліотеки, який розробив концепцію Музею історії наукової бібліотеки і дбає про її практичне втілення.

В Одеській національній науковій бібліотеці (ОННБ) реалізують ідею створення віртуального музею історії книгозбірні, яка виникла у 2014 р., коли фахівці ОННБ розпочали роботу з підготовки відзначення 185-річчя від року заснування бібліотеки. Використовуючи переваги новітніх технологій, працівники одеської бібліотеки збирали та робили електронні копії документів, які стосувалися історії бібліотеки та розміщували їх на сайті книгозбірні, що відкривало до них доступ віддалених користувачів.

Тривалий час вважалося, що організація М. і. б. можлива лише у наукових і великих публічних бібліотеках. Проте у 21 ст. такі музеї, здебільшого невеличкі, у форматі «музейного кутка», створюються в обласних, міських, районних, сільських та інших бібліотеках. Їхні експозиції ґрунтуються на широкому історико-культурному матеріалі, що дозволяє наочно розкрити місце і роль бібліотеки в житті регіону, закладу, галузі  і т. ін.Ідея створення М. і. б. спричинюється й потребою збереження й популяризації унікальних видань, рукописів і документів, пов’язаних зі становленням книгозбірні та бібліотечної справи в цілому, а також фіксації спогадів бібліотекарів.

Прикладом реалізації ідеї М. і. б. є створення у 2015 р. працівниками краєзначого сектору Рожнятівської ЦРБ (Івано-Франківська обл.) кімнати-музею з історії бібліотечної справи Рожнятівщини «RETROбібліотека» (ініціатор – тодішня директор Рожнятівської ЦБС М. Рибчак). Серед музейних експонатів: давні і рідкісні видання, починаючи з 18 ст. до середини 20 ст., масивні фотоальбоми, друкарські та електронні машинки, канцелярське приладдя, ротатори, калькулятори, годинники, телефони, радіо, проектори для перегляду діафільмів, слайдоскоп та інші предмети, що відтворюють робоче місце бібліотекаря середини минулого століття.

Фонд М. і. б. формують документи, що утворюються у процесі діяльності закладу (накази, звіти, інструкції, листи, стінгазети, плакати, альбоми, буклети та інша друкована продукція, світлини, значки, службові посвідчення та ін.), подарунки від громадськості та приватних осіб до ювілеїв та свят, видання бібліотеки, особисті речі  співробітників, матеріали про діяльність бібліотек області. Водночас можуть бути представлені й такі предмети, як друкарські машинки, канцелярське знаряддя, телефонні апарати, кабінетні меблі тощо.

Особливо цінними експонатами М. і. б. є видання із книжкових колекцій – книги з автографами, екслібрисами та іншими книжковими знаками або власницькими написами; рідкісні фотодокументи з історії бібліотеки або бібліотек регіону; унікальні записи в «Книзі відгуків», зроблені відомими діячами, які відвідували бібліотеку; ювілейні альбоми бібліотеки; цікаві речі і предмети бібліотечного інтер’єру, давньої техніки та побуту.

Музейний фонд може вміщувати від кількох десятків до кількох тисяч одиниць зберігання. Зазвичай експозиційні матеріали оформлюються в альбомах та/або розміщуються на стендах за тематичними розділами: «Керівники бібліотеки», «Історія бібліотеки у фотографіях», «Зв’язки бібліотеки з державними установами та громадськістю», «Міжнародні зв’язки бібліотеки», «Соціокультурна та просвітницька робота бібліотеки», «Розвиток бібліотеки в цифрах», «Видання бібліотеки» та ін.

Формуванню М. і. б. у публічних бібліотеках часто передує створення стендових експозицій, бібліотечно-музейних виставок, які відображають окремі сторінки та етапи розвитку бібліотеки або бібліотечної справи загалом. Виставки можуть бути циклічними і тематичними, присвяченими діяльності бібліотеки в окремі історичні періоди. 

Процес організації М. і. б. поділяється на кілька етапів: попереднє проведення наукових досліджень з історії бібліотеки; ознайомлення з основними принципами і напрямами музейної діяльності та краєзнавчої роботи, її документування, у т. ч. шляхом консультування з музейними працівниками; створення робочої групи з організації музею або окремого музейного підрозділу; підготовка приміщення для експозиції та зберігання музейних експонатів; розроблення, затвердження плану роботу М. і. б. та заповнення музейної документації; проектування експозиції та введення музейних предметів у соціокомунікаційний простір бібліотеки з допомогою екскурсій, лекцій, презентацій та ін.; випуск буклетів, листівок та іншої інформаційно-рекламної продукції; створення (у разі необхідності) цифрової версії.

Основними напрямами роботи М. і. б. є: збереження унікальних книжкових видань і колекцій, архівних документів з історії становлення бібліотеки, матеріалів про бібліотечних діячів, працівників книгозбірень, меценатів, добродійників; інформування громадськості про розвиток бібліотеки; розкриття найважливіших подій та основних досягнень закладу за всю його історію; висвітлення ролі бібліотеки в культурно-просвітницькому та громадському житті регіону; ознайомлення відвідувачів з цінними бібліотечними колекціями; ведення культурно-просвітницької роботи серед усіх верств населення; залучення громадян до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідної, художньо-естетичної роботи; сприяння формуванню позитивного іміджу бібліотеки у суспільстві та ін.

Своєрідність діяльності М. і. б. полягає в одночасному поєднанні аспектів дослідження історії бібліотечної справи з визначенням сучасного стану, тенденцій та перспектив розвитку бібліотек регіону, у тісній кооперації та координації науково-дослідної та музейної діяльності бібліотек, музеїв та архівів краю.

М. і. б. розширює можливості сучасної книгозбірні і спектр її діяльності, доповнюючи традиційні форми бібліотечної роботи музейними та архівними, сприяють розширенню та поглибленню їхньої науково-дослідної, краєзнавчої та видавничої роботи. М. і. б. сприяє залученню до книгозбірні більшої кількості користувачів, послуговує ефективній цілеспрямованій інформаційній та культурно-просвітницькій діяльності.

Мавричева К. Создать библиотечные музеи / Мавричева К. // Библиотекарь. – 1971. – № 7. – С. 27;

Проценко В. Історія бібліотеки : відкриття Музею історії ДРБ УРСР ім. КПРС / В. Проценко // Культура і життя. – 1985. – 11 лист.;

Коваль Л. Каким быть музею истории библиотечного дела / Л. Коваль // Библиотекарь. – 1988. – № 4. – С. 46–47;

Ніколенко Л. Експозиція [музею] розповідає // Соціаліст. культура. – 1988. – № 5. – С. 33;

Петрухно Ю. Е. Музей книги и истории библиотеки ХНАДУ / Ю. Е. Петрухно // Колекції пам’яток писемності та друку у бібліотечних фондах України: проблеми формування, збереження, розкриття : матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 100-річчю відділу рідкісних видань і рукописів ХДНБ ім. В. Г. Короленка. – Xарків, 2003. – С. 138–143;

Гареев К. Р. Инновационные направления развития музея истории научной библиотеки (из опыта работы) / К. Р. Гареев // Інтеграція бібліотек до соціально-комунікаційних процесів суспільства : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 16 листопада 2010 р.). – Харків : ХДУХТ, 2010. – С. 20–25; 

Шемаєв C. О. Концептуальні засади створення музею історії ХДНБ ім. В. Г. Короленка / С. О. Шемаєв // Короленківські читання – 2012 : матеріали всеукр. наук.-теорет. конф., Харків. – Харків: ХДНБК, 2013. – С. 252–258;

Шемаєв С. О. Форми взаємодії бібліотек, музеїв, архівів у сучасному інформаційному просторі / С. О. Шемаєв // Вісник ХДАК. – 2014. – Вип. 42. – С. 222–230; 

Соколов В. Ю. Використання електронних експозицій у роботі музеїв історії бібліотек / В. Соколов // Бібліотечний вісник. – 2018. – № 2. – С. 24–33;

Соколов В. Ю. Культурно-просвітницька діяльність музеїв історії бібліотек: на шляху до збереження регіональної культурної спадщини // Вісник ОНУ. Бібліотекознавство, бібліографознавство, книгознавство. – 2018. – Вип. 2 (Т. 23). – С. 9–41;

Соколов В. Ю. Поліфункціональність культурно-просвітницької діяльності музеїв історії бібліотек // Короленківські читання 2018. «Бібліотеки, архіви, музеї як центри освіти та саморозвитку особистості» : матеріали ХХІ Всеукр. наук.-практ. конф. Харків, 24 жовт. 2018 р. : у 2 ч. Ч. 1 / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка, Харків. держ. акад. культури, Харків. обл. від-ня (філія) ВГО Укр. бібл. асоц.; [редкол.: В. Д. Ракитянська (голова) та ін.]. – Харків, 2019. – C. 120–132.

 

————————————————

 

Музей історії Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого

«Retro-бібліотека»  Рожнятівської центральної районної бібліотеки Івано-Франківської області

Ретро-музей бібліотеки // ЦМБ ім.Лесі Українки м. Львова

Скарбниця культури: Музей історії ОННБ